ОГЛЯД ДИСКУРСНОГО ПОЛЯ ПРОБЛЕМАТИКИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКОГО ДІАЛОГУ ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО РОЗВИТКУ
Ключові слова:
комунікація, соціально-громадянський діалог, державне управління, органи державної владиАнотація
Відображено особливості поведінки учасників соціально-гро- мадянського діалогу. Особливу увагу приділено формуванню основних ін- струментів становлення соціально-громадянського потенціалу державного розвитку. Не останню роль у формуванні цього процесу відіграли органи державної влади, забезпечуючи необхідні комунікаційні інструменти зв’язку, що проходять по всіх напрямках державного управління. Ці інструменти є як формальними, так і неформальними. Визначено, що у багатошаровій си- стемі комунікаційного забезпечення державного управління ці нижні одини- ці не можуть мати достатньо повноважень для прийняття складного рішення у сфері їх компетенції. Це може призвести до зменшення їх власної ініціа- тиви та, в більш широкому сенсі, до звички комфортності, рутини та відсут- ності інноваційного процесу комунікаційної діяльності. А має бути навпаки, правильно організований соціально-громадянський діалог розвивається на основі стимулювання до його самоорганізації й самовдосконалення.
Обґрунтовано, що основними функціями становлення соціально-грома- дянського діалогу для державного розвитку є узгодження та координація основних завдань обміну інформацією та формування атмосфери взаємної підтримки та довіри. Довірливий характер соціально-громадянського забез- печення державного управління є обов’язковою умовою комунікаційного процесу, за допомогою якого інформація для прийняття державного рішення передається від одного учасника організації іншому. Саме така форма соці- ально-громадянського діалогу має потенціал бути інтегрованим засобом для об’єднання часто конфліктуючих учасників комунікаційного процесу для забезпечення прийняття спільних та прийнятних для обох сторін рішень. Основна проблема становлення соціально-громадянського потенціалу дер- жавного розвитку пов’язана з тим, що не вся інформація, що має відношення до прийняття рішень, знаходиться в руках суб’єкта прийняття рішень. Ось чому необхідною частиною демократичної форми державного управління є встановлення осмислених комунікаційних інструментів органів державної влади з громадськістю.
Посилання
Máša, M. Efektivnost veřejné správy a správní věda (Vybrané kapitoly). Brno: MU 2001. (Účelový tisk), p. 39.
Киселев Г. М., Бочкова Р. В., Сафо- нов В. И. Информационные техно- логии в экономике и управлении / Г. М. Киселев, Р. В. Бочкова, В. И. Сафонов. — М.: Дашков и Ко, 2009. — 272 с.
Шейгал Е. И. Структура и границы политического дискурса / Е. И. Шей- гал // Филология — Philologica. — Краснодар, 1998. — С. 21–34.
Weber M.: Autorita, etika a společnost (Pohled sociologie dějin). Praha: Mladá fronta 1997, p. 76.
Комунікації як механізм взаємодії державних органів влади та гро- мадськості на регіональному рівні [Електронний ресурс] / В. Г. Ма- зур // Державне управління: удо- сконалення та розвиток. — 2011. — № 8. — Режим доступу: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Duur_2011_8_9