МІЖСЕКТОРАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Анотація

Розкриті теоретико-правові засади міжсекторального партнерства органів влади, громадян та їх об’єднань, бізнес-сектору та засобів масової інформації за сучасних умов реформування системи публічного управління в Україні. Доведено, що партнерство як процес передбачає низку спільних дій, спільний пошук шляхів розв’язання наявних проблем чи нових можливостей та їх реалізацію. У партнерстві немає другорядного. Важливим є як процес налагодження партнерства, розвитку стосунків та узвичаєння діалогу, так і спільна діяльність, що є результатом цього процесу. Партнерство може бути і метою діяльності, і механізмом досягнення цілей. Особливо це стає очевидним, коли завдання полягає у налагодженні порозуміння, наближенні сторін, створенні умов для змін. Налагодження партнерства вимагає спільності, взаємної зацікавленості, внеску кожного у спільну справу. Партнерство передбачає прагнення об’єднання зусиль і ресурсів, енергії, знань, досвіду різних груп, кожна з яких приносить у партнерство щось своє, цінне і неповторне. Це певні мережі, але не лише просто скоординованих дій різних сторін, це насамперед спільна відповідальність. Зазвичай про партнерство говорять як про спосіб взаємодії, який найбільше враховує рівність сторін — як у плані участі в процесі, так і в плані користі, яку отримують сторони. Міжсекторальне партнерство — це насамперед механізм створення нових можливостей і порозуміння, руйнація стереотипів, зміна ставлення, відхід від акцентування стосунків залежності й підпорядкування, розвиток навичок спільної діяльності та об’єднання заради змін на краще. Міжсекторальне партнерство це демократія в дії. Зазначено, що люди, організації не існують в ізоляції та часто вступають в контакт і взаємодіють з іншими. Але рівень цієї взаємодії може суттєво відрізнятися. Навіть те, що сторони називають партнерством, часто не є ним. Партнерство як і будь-яка спільна діяльність має певні ризики та залежить від низки факторів. На характер взаємодії впливають загальний контекст та специфічні умови, норми та процедури взаємодії. Чимало залежить від готовності та бажання сторін до співпраці. Незалежність сторін у партнерстві є принциповою. Вибір на користь партнерства може зробити лише незалежна людина чи організація.