ПРІОРИТЕТИ УРЯДУ ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З УРАХУВАННЯМ КРИТЕРІЇВ СПРОМОЖНОСТІ ГРОМАД

Анотація

У статті розкриті теоретичні засади забезпечення незворотності процесу децентралізації в Україні, розвитку нових інститутів влади на регіональному рівні в контексті європейського управлінського досвіду за сучасних умов реформування системи публічного управління в Україні. Досліджені теоретичні аспекти нового адміністративно-територіального устрою України, який буде закріплено в Конституції. Вибір європейського напрямку розвитку та відхід від догм пострадянського періоду вимагає від незалежної України становлення ефективної моделі публічного управління та адміністрування управління, що зумовлює зміну як вже існуючих її інститутів, так і створення нових. Формування новітнього для України місцевого самоврядування на основі принципів повсюдності. Введення нового інституту префекта саме й зумовлено проведенням сучасного реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Інституціонально-правові аспекти державного управління, у т.ч. й інституту місцевого самоврядування, досліджували наступні вчені: В.Б. Авер’янов, В.Д. Бакуменко, В.Є. Воротін, В.Б. Гройсман, О.М. Коваль, В.С. Куйбіда, А.Ф. Ткачук, Ю.С. Шемшученко та інші. Незважаючи на значну кількість наукових праць щодо діяльності державних органів виконавчої влади та формування місцевого самоврядування та їх взаємовідносин, конкретно зазначена тема не була предметом окремого дослідження, що й зумовило актуальність цієї статті. Метою роботи є теоретичне дослідження, співставний аналіз європейського досвіду розвитку місцевого самоврядування, обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо формування та запровадження реформування системи управління на місцях на основі аналізу пріоритетів Уряду щодо змін до Конституції місцевого розвитку, які були презентовані в жовтні 2019 року. Наукова новизна. Полягає в уточненні сутності базових понять дослідження, зокрема „децентралізація влади”, „адміністративно-територіальний устрій”, „територіальне управління” та співставному дослідженні аспекті побудови місцевого самоврядування на основі принципів повсюдності. В роботі розкрити функції та особливості організації діяльності місцевого самоврядування після внесення змін до Конституції України в частині територіальних громад, які мають покрити всю Україні. Доведено, що після означених конституційних змін не буде більше територій, на які не поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування. Проаналізовані функції та повноваження місцевих державних адміністрацій та зроблені висновки щодо їх подальшого стану та доречності існування. Висновки. Дослідження свідчить, що управління європейськими територіями в країнах з різним розвитку ринкових відносин здійснювалось як з посиленням централізації, так і з досить помітною децентралізацією публічної влади; розгляд європейського досвіду щодо побудови місцевого самоврядування показує тенденцію саме до використання механізму (інструменту) субсидіарності. Який полягає в тому, що проблема вирішується там, де вона виникла. Безпосередньо послуги надаються на найбільш наближеному рівні до людей. Після проведення процесу реформування, повинна працювати система: громадам – влада, а державі – контроль. Знижується поступово функції державного управління на місцях в частині послаблення його ролі безпосереднього впливу на місцеве самоврядування із залишенням функцій контролю за дотриманням законності. Із використанням дієвого регуляторного досвіду повинна бути утворена розвинена та ефективна система управління територіями, що постійно вдосконалюється за умов суспільних змін і підвищення якості життя європейського населення в Україні.