ДЕРЖАВНА ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4-2-229-237Ключові слова:
державна інноваційна політика, тваринництво, нововведення, стимулювання, технології, інноваційна діяльність.Анотація
У статті розглядаються теоретико-методологічні засади формування державної інноваційної політики та управлінських механізмів її реалізації у тваринництві. Дослідження сформованих державних рішень, основних складових і цілей державної інноваційної політики та переліку заходів з її реалізації у тваринництві є актуальним питанням сьогодення. Виявлено, що успішне виконання цих завдань залежатиме від суттєвого внеску науки і техніки та виконання стратегічних і програмних завдань інтенсивного розвитку тваринництва. Доказана важливість посильної участі держави у забезпеченні ефективної інноваційної діяльності у розвитку тваринництва. З використанням інституціонально-системного підходу розкривається сутність, зміст державної інноваційної політики в контексті парадигми стабільного інноваційного розвитку тваринництва. Визначено основні завдання, методи і пріоритетні напрями їх вирішення та інституціональні чинники, що впливають на формування державної інноваційної політики. Досліджено функції і принципи державної інноваційної політики і регулювання пріоритетних видів інноваційної діяльності у тваринництві. Обґрунтовано, що основний акцент державної інноваційної політики має бути спрямований на взаємодію і тісне партнерство держави, науки, освіти, бізнесових структур і тваринницьких підприємств з метою активізації і підвищення рівня інноваційної активності господарюючих суб’єктів, впровадження модернізованих машин і обладнання для тваринницьких ферм, сучасних технологій для виробництва нових видів конкурентоспроможної продукції. Запропоновано надавати необхідну державну фінансову підтримку інноваційної діяльності з метою збільшення обсягів конкурентоздатної тваринницької продукції та підвищення прибутковості тваринництва.
Посилання
Про інноваційну діяльність. Закон України №5460-VI (5460-17) від 16.10.2012, ВВР, 2014, № 2-3, ст.3.
Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України. Статистичний збірник. К.: Державна служба статистики України, 2018. 59с.
Сільське господарство України 2017: статистичний збірник. К.: Державна служба статистики України, 2018. 245 с.
Михайловська О.В. Вплив глобалізації інформаційного простору на розвиток міжнародних інноваційно-інвестиційних процесів. К.: Дакор, 2009. 424 с.
Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки. Фінанси України. 2001. № 11. С. 86-98.
Кузнєцова А.Я. Фінансові механізми стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності: монографія. Л.: Львів. банків ін-т НБУ, 2004. 279 с.
Апатова Н.В. Национальная экономика: стратегия инновационного устойчивого развития: монографія. Симферополь: ДИАЙПИ, 2012. 328 с.
Інноваційна політика держави [Електронний ресурс]. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Режим доступу : http://libr.org.ua/ book/99/2919.html
Геєць В.М., Семиноженко В.П. Інноваційні перспективи України: монографія. Харків: Константа, 2006. 272 с.
Лисюк В. М., Скрипник М. Г. Інноваційна політика – основа модернізації економіки держави. Економіка: реалії часу. 2013. № 1 (6). С. 147-152. Режим доступу : http:// economics.opu.ua/files/archive/ 2013/n1.html.
Бова Т. В. Пріоритети державної інноваційної політики на державному та регіональному рівнях [Електронний ресурс]. Режим доступу: lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/ govermgmt/2010/147-135-20.pdf.