СПЕЦИФІКА ДОСЛІЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ДИЗАЙНУ ІНТЕР’ЄРІВ, СТВОРЕНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНОЛОГІЙ 3D ДРУКУ

Анотація

У статті розглянуті й критично проаналізовані, на основі матеріалів закордонних фахівців, деякі можливі аналітичні стратегії та науково-методичні засоби, що можуть бути застосовані українськими фахівцями судової експертизи в процесі дослідження фактів використання та відтворення шляхом переробки творів дизайну внутрішнього простору приміщень (інтер’єрів), а також їхніх елементів, що можуть використовуватися самостійно як об’єкти авторського права власності. Cтрімке розповсюдження цих технологій в сучасному глобалізованому світі, а також відсутність належної уваги з боку законодавства до проблеми несанкціонованого використання об’єктів дизайну інтер’єру шляхом відтворення за допомогою тривимірного друку (із використанням вже існуючих креслень, або ж шляхом сканування поверхні твору з метою його подальшої репродукції), спроможне суттєво ускладнити процес дослідження матеріалів справ щодо таких порушень у професійній практиці судових експертів. Провідна роль в процесі доведення фактів порушення авторських прав на ці об’єкти відводиться професіоналам судової експертизи. В цьому контексті відтворення та / або переробка окремих елементів творів дизайну інтер’єрів є, найімовірніше, найбільш розповсюдженою формою порушення авторських прав. У представленому матеріалі оглядово подані деякі з ключових принципів аналізу творів дизайну інтер’єрів як об’єктів авторського права у експертній практиці фахівців судової експертизи зарубіжних фахівців. В процесі оглядового дослідження та критичної оцінки методичних матеріалів закордонних судових експертів можливо виділити та адаптувати випробувані часом і продуктивні аналітичні практики. Разом з тим, їхнє ефективне застосовування вітчизняними професіоналами судової експертизи вимагає об’єктивного критичного ставлення, відповідної апробації, застосування ширшого спектру дослідницьких і методичних підходів. Подальші дослідження у цьому напрямку мають бути проведені на рівнях вивчення та систематизації науково-методичних засобів порівняння творів дизайну інтер’єрів як об’єктів авторського права у справах щодо порушень, котрі відбулися внаслідок несанкціонованого відтворення та відтворення шляхом переробки.