ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ОДОРОЛОГІЇ ТА ОЛЬФАКТОРНИХ ЗНАНЬ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Автор(и)

  • Юрій Петрович Тимошенко Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира Великого ПрАТ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» https://orcid.org/0000-0002-9200-8792
  • Вадим Федорович Влад Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира Великого ПрАТ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» https://orcid.org/0000-0002-9200-8792
  • Віктор Олександрович Вацюк Навчально-науковий інститут права імені Володимира Великого ПрАТ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» https://orcid.org/0000-0001-8705-6223

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-9660-2024-2(30)-60-65

Ключові слова:

службова собака, досудове розслідування, місця позбавлення волі, режим, Державна кримінально-виконавча служба України, експертиза, одорологія, криміналістика.

Анотація

Анотація. У статті розглядається роль та значення діяльності службових собак, які беруть участь у розшуку осіб, що здійснили втечу з місць позбавлення волі, або вчинили інше кримінальне правопорушення у місцях позбавлення волі. Розглянуто та оцінено позитивну діяльність службових собак під час розшуку речей та документів, а також під час огляду місць можливого укриття підозрюваних осіб та інших речових доказів. Крім того, було досліджено роль і значення судової одорології під час розслідування втечі з місць позбавлення волі та вчинення інших кримінальних правопорушень у межах виправної установи, а також погляди різних вчених, які стосуються питань у сфері використання службового собаки у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень або у сфері діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. В залежності від напрямку підготовки службових собак, як правило, виділяють дві категорії: розшукові та спеціальні собаки. Розшукових службових собак спеціально готують до розшуку, виявлення та затримання правопорушників. А спеціальних службових собак тренують саме для пошуку заборонених предметів та засобів, зокрема в багажі, в транспортних засобах чи на тілі людини, там де візуально неможливо помітити схованку, обстеження житлових та виробничих приміщень виправної установи для забезпечення нормального функціонування режимної установи. Ці два напрями підготовки собак не перетинаються.

Посилання

Сулімов К. Т. Криміналістична одорологія: кінологічний підхід. М.: Інститут Спадщини, 2019. 312 с. С. 8.

Цимбал П. В., Влад В. Ф. Роль криміналістичної одорології в методиці розслідування втечі засуджених з місць позбавлення волі. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2019. Вип. 14 с. 164–172.

Закон України «Про судову експертизу». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1994, № 28, ст. 232.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджена Наказом Міністерства юстиції України. Офіційний вісник України 1998 р., № 46, стор. 172, стаття 1715, код акта 6348/1998 від 08.10.1998. № 53/5.

Експертиза запахових слідів людини. Суспільно-освітній портал. URL (http://sneg5.com/ obshchestvo/zakonodatelstvo/mesto-prestupleniyaimeetzapah. html). Дата звернення: 10.10.2022.

Інструкція про утримання та використання службових собак в Управлінні державної охорони України. Офіційний вісник України від 29.04.2022 – 2022 р., № 33, стор. 548, стаття 1832, код акта 111009/2022. Наказ від 30.12.2021 № 1036.

Інструкція з організації кінологічного забезпечення в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладах освіти Державної кримінально-виконавчої служби України та таборах для тримання військовополонених. Офіційний вісник України від 26.04.2024 – 2024 р., № 37, стор. 157, стаття 2347, код акта 124234/2024

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-04

Як цитувати

Тимошенко, Ю. П., Влад, В. Ф., & Вацюк, В. О. (2024). ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ОДОРОЛОГІЇ ТА ОЛЬФАКТОРНИХ ЗНАНЬ У ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, (2(30), 60-65. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2024-2(30)-60-65