РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙСЬКОВОЇ ТРАВМИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.5.3Ключові слова:
емоційний інтелект, емоційна стійкість, травма, воєнний конфлікт, військовослужбовці, резилієнс, психологічна стійкість, особистісні риси, психічне здоров’я, психологічне благополуччя, війнаАнотація
Участь у бойових діях породжує цілу низку психологічних травм та розладів у військовослужбовців. Посттравматичний стресовий розлад набуває загрозливих масштабів серед учасників бойових дій в Україні. Тому питання ефективної психологічної реабілітації та допомоги військовим є надзвичайно актуальним. Стаття присвячена пошуку оптимальних шляхів подолання наслідків військової психотравми. Проаналізовано концепцію емоційної стійкості та її складових. Обґрунтовано, що емоційний інтелект виступає важливим чинником запобігання та подолання наслідків бойової психологічної травми у військових. Розвиненість емоційного інтелекту забезпечує військовим низку важливих якостей: здатність приймати зважені рішення, вміння надихати та очолювати команду, адаптуватися до ситуації та розв'язувати конфлікти. Емоційний інтелект відіграє вирішальну роль для професійної надійності, стійкості та боєздатності військовослужбовців в екстремальних умовах. Це слід враховувати при підготовці військових кадрів. Констатовано, що емоційний інтелект варто більш детально вивчити та інтегрувати у систему підготовки військових на всіх етапах – від набору до завершення служби, та дозволить покращити їх психологічну стійкість та професійну ефективність. Зазначено, що упровадження спецільних тренінгових програм з метою цілеспрямованого розвитку навичок емоційного інтелекту у військовослужбовців дозволить краще розпізнавати та регулювати власні емоційні стани, а також емоції оточення, та сприятиме обранню оптимальної моделі поведінки залежно від конкретної бойової ситуації.
Посилання
Ґоулман Д. Емоційний інтелект. Vivat, 2020. 512 с.
Дерев’янко С. П. Феноменологія емоційного інтелекту. Чернігів: видавець «Лозовий В.М.», 2016. 321 с.
Дубовик С.Г., Драбчук Т. І. Розвиток емоційного інтелекту сучасних менеджерів як умова їх успішної діяльності. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : «Економіка і менеджмент». 2014. Вип. 5(60). С. 1–4.
Дубровинський Г., Рябова О. Зв'язок емоційного інтелекту військовослужбовця з психологічною сумісністю у військовому підрозділі. Питання психології. Вісник Національного університету оборони України. 1(51). 2019. С. 17–23.
Мацевко Т. М., Куций О. А. Дослідження емоційного інтелекту при формуванні лідерських якостей сержантського складу збройних сил України. Проблеми екстремальної та кризової психології. 14 (І). 2013. С. 211–219.
Adigüzel Z., Kuloğlu E. Examination of the Effects of Emotional Intelligence and Authentic Leadership on the Employees in the Organizations. International Journal of Organizational Leadership. 2019. 8(1). Р. 13–30.
Aguilar S., George B. A Review of the Linkages between Emotional Intelligence and Leadership in the Military Forces. Business Ethics and Leadership. 2019. 3 (2).
Aguilar S., George B. Emotional Intelligence in the decision– making process of the military leadership. 2018. URL: https://www.researchgate.net/publication/327664059_Emotional_Intelligence_in_the_decision-making_process_of_the_military_leadership
Bar-On R. The Bar-On model of emotional-social intelligence. In P. Fernández-Berrocal and N. Extremera (Guest Ed.), Special Issue on Emotional Intelligence. Psicothema. 2005. Vol. 17.
Deyanira G., Sankar S., Nuzulul I. The impact of emotional intelligence in the military workplace. Human Resource Development International. 2020. P. 1–17.
Dust S. B., Rode J. C., Arthaud‐Day M. L., Howes S. S., Ramaswami A. Managing the self‐esteem, employment gaps, and employment quality process: The role of facilitation‐and understanding‐based emotional intelligence. Journal of Organizational Behavior. 2018. 39(5). Р. 680–693.
George G. Emotions and Leadership: The Role of Emotional Intelligence. Human Relations. 2000. Vol. 53. Р. 45–59.
Hudson K. A. Emotional Intelligence and Self-Efficacy in Military Leaders. Dissertations. Brandman University. Brandman Digital Repository. 2016. URL: https:// digitalcommons.brandman.edu/edd_dissertations/35
Jerus R. Military and Emotional Intelligence. 2015. URL: https://www.linkedin.com/pulse/soldiersemotional-intelligence-robert-jerus-sphr
Mayer J. D., Caruso D. R., Salovey P. The Ability Model of Emotional Intelligence: Principles and Updates. Emotion Review. 2016. Vol. 8(4), Р. 290–300.
Miao C., Humphrey R. H., Qian S. A cross-cultural meta-analysis of how leader emotional intelligence influences subordinate task performance and organizational citizenship behavior. Journal of World Business. 2018. 53(4). Р. 463–474.
Pekaar K. A., Bakker A. B., Linden D., Born M. P., Sirén H. J. Managing own and others’ emotions: A weekly diary study on the enactment of emotional intelligence. Journal of Vocational Behavior. 2018. 109. Р. 137–151.
Radchenko, Oleksandr, et al. Principles of natural capital preservation in the context of strategy of state environmental safety. In: E3S Web of Conferences. EDP Sciences, 2021. p. 09024.
Reuven Bar-On. The Bar-On model of emotional-social intelligence (ESI). University of Texas Medical Branch, Psicothema. 2006. Vol. 18. Р. 13–25.
Semenets-Orlova, Inna, et al. Requests for public information in the state Administration in situations of military operations. Ann. Fac. Der. U. Extremadura, 2022, 38: 249.
Semenets-Orlova, I., et al. Readiness of the education manager to provide the organizational development of institutions (based on the sociological research). Problems and Perspectives in Management, 2019, 17.3: 132-142.
Upadhyay P., Paul M. The linkage between knowledge management practices and Organization Based Projects for better learning outcome: A Conceptual Framework. International Journal of Educational Management. 2019. 33(1). Р. 166–178.
