ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТА ДИНАМІКИ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.1.1Ключові слова:
депресія, депресивні стани, емоційний стан, когнітивна складова, поведінкові аспекти, психічне здоров’яАнотація
Руйнування, насильство, втрата близьких, помешкання, вимушене переселення викликають певний спектр негативних емоцій: страх, тривога, заціпеніння. Через такі переживання люди втрачають позитивний настрій та все частіше піддаються стресу та фрустрації, що призводить до виникнення депресивних станів. Метою статті є висвітлення результатів дослідження виокремлення психологічних прояву та динаміки перебігу депресивних станів особистості. У статті подано теоретичний аналіз наукових підходів до сутності поняття «депресивні стани». Обґрунтовано актуальність, важливість даного дослідження, в центрі якого перебувають питання, спрямовані на обґрунтування психофізіологічних критеріїв оцінки депресивних станів особистості. Проаналізовано депресивні стани особистості з позиції різних напрямків психології. Виокремлено основні психологічні прояву депресивних станів, а саме, когнітивні, емоційні, мотиваційні та поведінкові аспекти. Зазначено, що розвиток депресивного стану визначається психотравмуючою ситуацією. Проаналізовано зміни у структурі депресивної симптоматики на різних стадіях її формування. Виокремлено ключові психологічні фактори ризику виникнення та прогресування депресії. Акцентовано увагу на важливості своєчасного розпізнавання специфічних симптомів депресії для своєчасного втручання та надання ефективної психологічної допомоги. Висновки. Отримані дані мають важливе значення для поглиблення розуміння природи депресивних станів, вдосконалення методів їх діагностики та розробки дієвих стратегій психологічної корекції та профілактики. Обґрунтовано, що розробка та реалізація різних напрямків психологічної допомоги особам різного віку з урахуванням виявлених порушень в емоційній сфері є запорукою стабілізації їхнього психологічного здоров’я.
Посилання
Долішня Н.І., Кечур Р., Мироненко О.І. Психодинамічне розуміння депресивних розладів. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихологія. 2008. 3-1. С. 77–81.
Зубцов Д. Депресія: визначення та симптоматика. Науковий вісник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського. 2016. 1(16). С. 77–82.
Коцан І. Я., Ложкін Г. В., Мушкевич М. І. Психологія здоров’я людини. За ред. І. Я. Коцана. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. 2011. 430 с.
Орос М. М., Сіткар А. Порівняльний аналіз поширеності депресії серед відносно здорових та хворих людей. Здоровʼя України. 2016. № 3 (38). С. 50–52.
Пасічняк Н. І., Матейко Н. М. Психологічні особливості депресивних розладів. Актуальні проблеми сучасної психології. Лютий 2017. С. 27–31.
Пфайфер С. Депресія. Хвороба сучасності. Наук. ред. В. Бабич ; пер. з нім. О. Кушнікова. Львів: Свічадо, 2017. 87 с.
Тімченко О. В. Синдром посттравматичних, стресових порушень: концептуалізація, діагностика, корекція та прогнозування: монографія. Х.: Вид-во Університету внутрішніх справ. 2000. 268 с.
Толкунова І.В., Гринь О.Р., Смоляр І.І., Голець О.В. Психологія здоров’я людини. Київ: 2018. 156 с.
Beck A.T., Alford B.A. Depression: Causes and Treatment (2nd Edition). Philadelphia: University of Pennsylvania Press. 2009. 405 р.
ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. 2022. URL: https://icd.who.int/browse11/l-m/en
Seligman M.E.P., Sripada Ch. Railton Р., Baumeister R.F. Homo Prospectus. New York: Oxford University Press. 2016. 400 р.
Semenets-Orlova, Inna, et al. Organizational Development and Educational Changes Management in Public Sector (Case Of Public Administration During War Time). International Journal of Professional Business Review, 2023, 8.4: e01699-e01699.