ОСОБЛИВОСТІ ФЕНОМЕНУ «ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ» У СУЧАСНИХ ЖІНОК

Анотація

У статті представлено результати комплексного теоретико-емпіричного дослідження феномену «відкладеного життя», що набуває дедалі більшої актуальності в контексті сучасних соціокультурних трансформацій та зростання психологічного навантаження на жінок. Метою роботи є всебічне осмислення природи цього явища, аналіз його психосоціальних детермінант, вивчення гендерної специфіки переживання, а також визначення ефективних підходів до психологічного супроводу жінок, які схильні відкладати реалізацію власних життєвих цілей на невизначене майбутнє. У теоретичній частині дослідження охарактеризовано ключові наукові підходи до розуміння феномену «відкладеного життя» – екзистенційний, когнітивно-поведінковий, психоаналітичний та гуманістичний. Узагальнено, що відкладене життя супроводжується хронічним відчуттям незадоволеності, тривожністю, відчуженням, очікуванням «справжнього життя» за умов зовнішніх змін. Виділено основні психосоціальні чинники формування цього стану у жінок: культурні моделі «успішної жінки», соціальні очікування багаторольової реалізації, інтерналізовані установки самопожертви, досвід оцінювання з боку оточення, а також особистісні риси – тривожність, прокрастинація, перфекціонізм. Окрему увагу приділено аналізу гендерної динаміки феномену, зокрема особливостям жіночого сприйняття часу, відповідальності та очікувань. У межах емпіричного блоку представлено результати дослідження проявів відкладеного життя у жінок різного віку, соціального статусу та життєвих обставин. Виявлено типові патерни поведінки, стратегії уникання та домінантні установки, що супроводжують це явище. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції теоретичних концепцій і емпіричних даних із подальшим формуванням методичних орієнтирів психологічної підтримки. Запропоновано ефективні напрями психокорекційної допомоги: екзистенційна рефлексія, розвиток суб’єктності, підтримка в прийнятті рішень, переорієнтація з майбутнього на цінність теперішнього. Результати дослідження можуть бути використані фахівцями психологічної допомоги, психотерапевтами, консультантами з жіночого розвитку, а також у межах тренінгових і просвітницьких програм.