КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПРОЯВІВ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ В СТРУКТУРІ ОРГАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.2.1Ключові слова:
соціально-психологічні дослідження, поведінка людини, конфлікти, організаційна психологія.Анотація
Управління організацією вимагає чіткої координації та прагматизму. Однак у більшості організацій для досягнення високих результатів необхідні нові підходи до управління. Одним з таких підходів є сприятливий соціально-психологічний клімат, управління емоціями, елементи якого так чи інакше були присутні в усі часи і в будь-якій організації. Актуальність обраної теми обумовлена тим, що на більшості підприємств і організацій питанням психологічних і соціально-психологічних характеристик персоналу приділяється мало уваги. Як правило, виникають конфліктні ситуації, які можуть ускладнити діяльність підприємств. Все це також ускладнює процес розробки стратегічних рішень підприємства з розвитку системи управління персоналом. Предметом наукового дослідження є особливості поведінки людей на етапі соціально-економічної та політичної трансформації суспільства. Людина в структурі організації, в структурі управління формується як особистість, індивід у всіх його проявах. У науці управління існують досить просунуті соціально-психологічні методи, які можуть бути використані для досягнення бажаного ефекту поведінки людини в структурі організації. Формування та вдосконалення особистісних навичок-постійне практичне завдання менеджерів будь-якого рангу. У результаті формування відносин між індивідами в структурі організації завжди виникають конфлікти. Це природне явище, так як воно притаманне будь-якому суспільству. Значною мірою стабільність залежить від правильної організації процесу управління. Вивчення конфліктів сьогодні має більш практичну спрямованість: вивчаються засоби і методи вирішення конфліктів. У статті розглянуто конкретні прийоми і методи впливу на процес формування і розвитку як самої команди, так і окремих співробітників. Одним з аспектів соціально-психологічних досліджень є вивчення закономірностей психічної взаємодії індивідів і способів впливу однієї людини на іншу, а також впливу індивіда на колектив конкретної організації або компанії.
Посилання
Войченко О.Г. Планування і організація роботи відділу кадрів. К. 2000. 197 с.
Воронкова В.Г., Беліченко А.Г., Попов О.М. Управління людськими ресурсами. К.: ВД „Професіонал”, 2006. 576 с.
Виноградський М.Д. Менеджмент організацій. К.: КНТЕУ, 1998.
Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент. Навч. посібник. К.: ЦУЛ, 2003. 532 с.
Грехем Х., Беннет Р. Управління людськими ресурсами. К., 2020. 598 с.
Кібанов А. Управління персоналом. К., 2001. 640 с.
Кухарев В. Економіко-математичні моделі в управління. К.: Вища школа, 1991. 304 с.
Макарова І. Управління персоналом. К.: Юриспруденция, 2020. 304 с.
Semenets-Orlova, I., Shevchuk, R., Plish, B., Grydiushko, I., & Maistrenko, K. (2022). Innovative approaches to development of human potential in modern public administration. Economic Affairs (New Delhi), 67(4), 915-926. doi:10.46852/0424-2513.4s.2022.25.
Semenets-Orlova, I., Halytska, N., Klochko, A., Skakalska, I., & Kosyuk, N. (2019). Information exchange and communication infrastructure in the public sector. Paper presented at the CEUR Workshop Proceedings, , 2588 Retrieved from www.scopus.com.
