МЕХАНІЗМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я: ДОСВІД КРАЇН ЄС

Анотація

У статті висвітлено результати дослідження особливостей організації системи публічного управління у галузі охорони здоров’я в різних країнах Європейського Союзу, а саме: Франції, Італії та Польщі. Країни ЄС активно впроваджують прогресивні заходи в контексті досягнення 17 Цілей сталого розвитку, в тому числі і покращення ситуації в галузі охорони здоров’я. Криза пандемії COVID-19 засвідчила, що система охорони здоров’я є надзвичайно важливою у сучасному світі. Для забезпечення сталого розвитку у майбутньому недостатньо на перше місце ставити лише питання екології, оскільки здоров’я населення – це запорука економічного та соціального розвитку суспільства. Мета дослідження: дослідити особливості механізмів управління персоналом у сфері охорони здоров’я в країнах ЄС. Методологія. У статті при дослідженні використано аналітичний метод та метод порівняння, а також логічного моделювання. У статті проаналізовано методику організації системи публічного управління персоналом у країнах ЄС, зокрема в контексті побудови виходячи з умов фінансування. У більшості країн ЄС система фінансування складається з національної системи медичного страхування та приватного медичного страхування. Наукова новизна. У процесі дослідження нами було проаналізовано рівень і тенденції зміни таких показників: середня тривалість життя населення; витрати на утримання системи охорони здоров’я на 1 особу; витрати на утримання системи охорони здоров’я на 1 особу; частка витрат на охорону здоров’я у загальних урядових витратах. Висновки. За результатами проведеного аналізу встановлено, що динаміка рівня середньої тривалості життя населення у аналізованих країнах ЄС впродовж 2010-2019 рр., показує, що відбуваються системні позитивні зміни щодо його зростання. Так, за останніх 10 років аналізований показник в межах усього населення зріс в середньому на 1,6-2,0%, середня тривалість життя чоловіків зросла на 2,3%, жінок – лише на 0,7%. Водночас, витрати на утримання системи охорони здоров’я на 1 особу у аналізованих країнах мають неоднозначний характер за останні 10 років, але загалом цей показник у 2019 р. є нижчим на 1,1% ніж у 2010 р. Частка витрат на охорону здоров’я у загальних урядових витратах зросла за аналізований період на 0,8 в.п. Аналізуючи ситуацію загалом приходимо до висновку, що уряди цих країн прийняли курс на скорочення урядових видатків і витрати утримання системи охорони здоров’я скорочуються порівняно нижчими темпами ніж інші статті витрат.