THE IMPACT OF THE TRANSITION TO DISTANCE LEARNING ON THE MENTAL STATE OF MEDICAL STUDENTS
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-7Keywords:
medical students, pandemic, distance learning, mental states, anxietyAbstract
Abstract. Formulation of the problem. The transition to distance learning associated with the COVID-19 pandemic has been a stressor for medical students, creating the conditions for increased anxiety. Formulation of the purpose of the article. The aim is to theoretically substantiate and empirically investigate the features of anxiety in medical students in the transition to distance learning in connection with the COVID-19 pandemic. Research hypothesis. The transition to distance learning helps to increase the level of anxiety in medical students. Analysis of recent research and publications. The distance learning environment causes emotional discomfort and contributes to anxiety in medical students. Presenting main material. Anxiety levels were measured during classroom and distance learning, using online surveys of respondents, which included 43 medical students, including 29 girls and 14 boys, with an average age of 18.8 years. The following were used: Spielberger's reactive anxiety scale; Eisenko's self-assessment of mental states; Student anxiety scale (J. Taylor questionnaire modified by G. Sh. Gabdreeva). The students were most worried about the uncertainty about the procedure of taking exams in the online format, as well as the criteria for assessing and working out missed classes. Conclusions and prospects for further research. The hypothesis that the transition to distance learning helps to increase the level of anxiety in medical students has been confirmed. The correlation coefficient between the indicators of anxiety during classroom learning, measured by the Spielberger Reactive Anxiety Scale and the Eisenko Method, is 0.997, and during distance learning 0.985, which indicates a direct, close, strong and functional relationship between the measured results of anxiety , which can be regarded as an indicator of their lack of psychological readiness for optimal organization of the educational process, lack of self-management skills and motivation for independent work. Further research is planned to study the mechanisms of adaptation of medical students to stressful situations.
References
Ajmal M., & Ahmad S. Exploration of Anxiety Factors among Students of Distance Learning: A Case Study of Allama Iqbal Open University. Bulletin of Education and Research. 2019. Vol. 41(2). P. 67–78.
Al-Azzam N., Elsalem L., & Gombedza F. A cross-sectional study to determine factors affecting dental and medical students’ preference for virtual learning during the COVID-19 outbreak. Heliyon. 2020. Vol. 6(12). e05704.
Bolatov A. K., Seisembekov T. Z., Askarova A. Z. et al. Online-learning due to COVID-19 improved mental health among medical students. Medical science educator. 2021. Vol. 31(1). P. 183–192.
Ferraro, F. V., Ambra, F. I., Aruta, L., & Iavarone, M. L. (2020). Distance learning in the covid-19 era: Perceptions in Southern Italy. Education Sciences, Vol. 10(12), p. 355.
Hood N. Barrickman N. Djerjian et al. “I Like and Prefer to Work Alone”: Social Anxiety, Academic Self-Efficacy, and Students’ Perceptions of Active Learning, Cross-Disciplinary Research in Biology Education Article. 2021. Vol. 20. Issue 1. URL: https://www.lifescied.org/doi/full/10.1187/cbe.19-12-0271
Islam M. A., Barna S. D., Raihan H. et al. Depression and anxiety among university students during the COVID-19 pandemic in Bangladesh: A web-based cross-sectional survey. PloS one. 2020. Vol. 15(8). e0238162.
Jayasankara Reddy, Karishma Rajan Menon & Anjana Thattil Academic Stress and its Sources Among University Students, Biomedical and Pharmacology Journal. 2018. Vol. 11 (1). DOI: https://dx.doi.org/10.13005/bpj/1404
Jiang, Z., Wu, H., Cheng, H., et al. (2021), Twelve tips for teaching medical students online under COVID-19. Medical education online, Vol. 26(1), 1854066.
Loda, T., Löffler, T., Erschens, R., et al. (2020), Medical education in times of COVID-19: German students’ expectations–A cross-sectional study. Plos one, Vol. 15(11), e0241660.
Miller, D. G., Pierson, L., & Doernberg, S. (2020). The role of medical students during the COVID-19 pandemic. Annals of internal medicine, Vol. 173(2), pp. 145-146.
Papapanou, M., Routsi, E., Tsamakis, K., et al. (2021). Medical education challenges and innovations during COVID-19 pandemic. Postgraduate Medical Journal, Epub ahead of print: [please include Day Month Year]. doi:10.1136/postgradmedj-2021-140032
Pizzie, R. G., & Kraemer, D. J. (2019). The Academic Anxiety Inventory: Evidence for dissociable patterns of anxiety related to math and other sources of academic stress. Frontiers in psychology, Vol. 9, p. 2684.
Quintiliani, L., Sisto, A., Vicinanza, F., Curcio, G., & Tambone, V. (2022). Resilience and psychological impact on Italian university students during COVID-19 pandemic. Distance learning and health. Psychology, Health & Medicine, Vol. 27, Issue 1, pp. 69-80.
Savitsky, B., Findling, Y., Ereli, A., & Hendel, T. (2020). Anxiety and coping strategies among nursing students during the covid-19 pandemic. Nurse Education in Practice, Vol. 46, 102809.
Shahrvini, B., Baxter, S. L., Coffey, C. S., MacDonald, B. V., & Lander, L. (2021). Pre-clinical remote undergraduate medical education during the COVID-19 pandemic: a survey study. BMC Medical Education, Vol. 21(1), pp. 1-13.
Shalini G. Nayak (2019), Impact of Procrastination and Time0Management on Academic Stress among Undergraduate Nursing Students: A Cross Sectional Study, International Journal of Caring Sciences, Vol. 12, Issue 3, p. 1480
Stankovska, Gordana, Dimitrovski, Dimitar, Angelkovska, Slagana, et al.(2018), Emotional Intalligence, Test Anxiety and Academic Stress among University Students, ERIC, [Online] available at: https://eric.ed.gov/?id=ED586176
Torun, F., & Torun, S. D. (2020). The psychological impact of the COVID-19 pandemic on medical students in Turkey. Pakistan journal of medical sciences, Vol. 36(6), p. 1355.
Андрєєвська, М. В., Мар’янович, А. Т. (2021), Дистантне навчання в медичному вузі, Російські біомедичні дослідження, №1, URL: https://cyberleninka.ru/article/n/distantnoe-obuchenie-v-meditsinskom-vuze. (рос.)
Бичкова, О. В. (2020). Соціальна тривожність як корелят порушень в інтерперсональних відносинах у студентів, Актуальні проблеми правового, економічного та соціально-психологічного знання: теорія та практика: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, С. 156-162 (рос).
Водяха, Ю. Е. (2018), Психологічна діагностика сфер особистості: лабораторний практикум, Катеринбург: УДПУ, 220 с. [Електронний ресурс] режим доступу: elar.uspu.ru/bitstream/uspu/11651/1/uch00289.pdf (рос.)
Галецька, І. І. (2012), Психологічне здоров’я як проблема національної безпеки, Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ, №2(1), С. 49-58.
Галій, А. І., Кічка, Д. В. (2018), Вплив тривожності на стан самопочуття студентської молоді, Педагогіка здоров’я: зб. наук. пр. VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Харків, 18-19 трав. 2018 р., Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди [ред. І. Ф. Прокопенкo], Харків: ХНПУ, С. 102–105.
Дрібас, С., Пінська, О., & Даценко, О. (2021). Особливості організації викладацько-студентської взаємодії в умовах дистанційного навчання. Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць Рівненського державного гуманітарного університету, №16, С. 56-62.
Єфіменко, С. О. (2021), Особливості диссомнічного компоненту станів психічного виснаження у студентів медичного університету, Актуальні питання сучасної медицини і фармації: зб. тез доп. наук.-практ. конф. з міжнар. участю молодих вчених та студентів (м. Запоріжжя, 15-16.04.2021 р.), Запоріжжя: ЗДМУ, С. 55-56.
Заліпаєва, А. А. (2021), Взаємозв’язок рівня мотивації навчання та психологічного стану в період пандемії = The relationship between the level of learning motivation and psychological state during the pandemic: кваліфікаційна робота (проєкт) на здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр» [наук. керівник к. психол. н., доц. С. І. Бабатіна]; МОН України; Херсонський держ. ун-т, Херсон: ХДУ, 36 с.
Іванченко, О. З., Мельнікова, О. З., & Мікаєлян, Г.Р. (2021), Особливості адаптації студентів першого курсу в умовах змішаної форми навчання в період карантинних обмежень, Медична освіта, № 4, С. 25-31.
Корепанова, Н. Л., Лебедєва, О. В. (2016), Тривожність, її причини та наслідки, Науково-методичний електронний журнал “Концепт”, Т. 28, С. 35–37 [Електронний ресурс] режим доступу: http://e-koncept.ru/2016/56462.htm (рос.)
Коробкова, Т. М. (2020), Професійні страхи студентів медичних спеціальностей закладів вищої освіти: робота на здобуття кваліфікаційного ступеня бакалавра; спец.: 053 – психологія [наук. керівник Т.В. Іванова], Суми: СумДУ, 2020. – 84 с.
Кочурко, І. (2019), Актуальні проблеми формування психолого-педагогічної культури майбутніх спеціалістів: міжвуз. зб. наук. ст. з міжнар. участю, Вип. 8, Респ. Бєларусь, Барановичі: БарДУ, 328 с. (рос.)
Кубанова, Ф. Р., Апсов, М. М. (2019), Особливості прояву тривожності в студентів медичного вузу в період сесії, Проблеми толерантності та соціокультурної інтеграції в полікультурному освітньому середовищі...: Матеріали науково-практичної конференції, Астрахань, 13-13.12.2019, С. 188-193, https://elibrary.ru/item.asp?id=42514775 (рос)
Педоренко В. М. (2021), Особливості соціально-психологічної адаптації студентів під час пандемії, Надзвичайна подія: методологічне вивчення та практики опанування: Матеріали круглого столу 29.10.2021, К.: ІСПП НАПН України, 70 с. [Електронний ресурс] режим доступу: http://psy-lpr.at.ua/Materials/ks-np-2021.pdf.С. 54-57
Рябова, Т. В. (2020), Дослідження впливу дистанційного формату навчання на особистісні характеристики студента, КПЖ, №5 (142), URL: https://cyberleninka.ru/article/n/issledovanie-vliyaniya-distantsionnogo-formata-obucheniyana-lichnostnye-harakteristiki-studenta. (рос.)
Сєнна, Д. В. (2018), Особливості психоемоційного стану студентів-медиків у період сесії, Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення: V Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених з фізіології з міжнародною участю, Харків, 16 травня 2018 р. / ред. колегія: Д. І. Маракушин [та ін.], Харків, С. 77.
Соловйов, Д. В. (2020), Тривожність як фактор, що заважає ефективності електронного навчання, Магіст. Дис. (наук.керівник Е.А. Щеглова), НДТДУ, 80с., [Електронний ресурс] режим доступу: file:///C:/Users/BB3F~1/AppData/Local/Temp/%D0%92%D0%A0.pdf.pdf
Толкунова, І. В., Гринь, О. Р., Смоляр, І. І., Голець, О. В. (2018), Психологія здоров’я людини: навч. Посібник, 156 с.
Хабарова Т. Ю, Гладишева О. В., Філозоп А. А. Тривожність як фактор зниження психічних процесів у студентів-медиків першого курсу. Світ науки. Педагогіка та психологія. 2018. №6 (6). URL: https://mir-nauki.com/44psmn618.html
Чепа М.-Л. А. (ред) Українська психологічна термінологія: словник-довідник. К., 2010. 302 с. ISBN 978-617-571-040-0.
Чирков В. І. Методи оцінки психічного компонента функціонального стану у навчальній та трудовій діяльності, Методики дослідження та діагностики функціонального стану та працездатності людини-оператора в екстремальних умовах, М., 1989. С. 16–39.
