ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНОЇ КООПЕРАЦІЇ В УМОВАХ НОВІТНІХ ВИКЛИКІВ

Анотація

Сьогодні перед державою стоїть важливе завдання встановити ефективну координацію у сфері військово-технічного співробітництва не лише з країнами-членами НАТО, але й з іншими нашими партнерами. Необхідно чітко визначити роль української оборонної промисловості в процесах створення та виробництва високотехнологічного озброєння для наших держав-партнерів. Мета роботи. Теоретичний аналіз державної військово-промислової політики у сфері військово-технічного співробітництва в контексті сучасних викликів та загроз. У запропонованій статті особливу увагу приділено аналізу військово-технічного співробітництва у контексті реформування оборонно-промислового комплексу. Доведено, що необхідно прискорити оборонну та безпекову реформи за нормами, принципами і стандартами НАТО з метою сприяння зміцненню експортного потенціалу оборонно-промислового комплексу, активізації військово-технічного співробітництва з іноземними партнерами, з залученням сучасних технологій в оборонну та суміжні галузі економіки, створення спільних підприємств та нових робочих місць. Встановлено, що важливу роль у зміцненні національної безпеки та розвитку оборонної сфери відіграє військово-технічного співробітництва з іноземними партнерами, з залученням сучасних технологій в оборонну України з іноземними державами. Представлено організаційну структуру системи реалізації військово-технічного співробітництва з іноземними партнерами, з залученням сучасних технологій в оборонну України з іноземними державами як інструмент здійснення державної політики у сфері військово-технічного співробітництва з іноземними партнерами, з залученням сучасних технологій в оборонну, нерозривно пов’язаної з оборонно-промисловою політикою. Запропоновано завдання забезпечення розвитку військово-технічного співробітництва з іноземними партнерами, з залученням сучасних технологій в оборонну України з іноземними державами у напрямах: переозброєння Збройних сил України; реформування національного оборонно-промислового комплексу з метою подолання кризового стану, створення замкнених циклів розробки та виробництва основних зразків озброєння та військової техніки.