СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ОБ’ЄКТА ПРАВОВІДНОСИН
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-154-173Ключові слова:
право, інформаційна безпека, інформаційне право, зарубіжний досвід, інформаційно-технологічний розвитокАнотація
Розглядаються питання, пов’язані з досвідом розвинених країн щодо інформаційної безпеки як об’єкта правовідносин та національного дос- віду у структурі інформаційного права, як комплексної галузі у правовому полі України.
Проблематика інформаційної безпеки вже знайшла своє відображення у чинному законодавстві України. Зокрема, Конституція України та ряд інших нормативно-правових актів розглядають інформаційну безпеку на рівні з су- веренітетом та територіальною цілісністю. Це стосується, насамперед, інфор- маційної безпеки як складової національної безпеки. Однак з часом дедалі більше уваги дослідники приділяють інформаційній безпеці не лише на рівні держави, а й на рівні окремих суб’єктів правовідносин.
У межах дослідження зміст поняття “інформаційна безпека” пропонується розуміти, як виокремлений вид суспільної діяльності, пов’язаної зі створен- ням, обігом та використанням інформації певними суб’єктами, що знаходить вираз у нормах правил поведінки щодо її охорони, захисту, збереженню, під- триманню життєво важливих потреб, інтересів людей, соціальних спільнот, суспільства, держави, міжнародного співтовариства.
У процесі дослідження аналізується досвід формування системи правово- го регулювання інформаційної (у тому числі комп’ютерної) безпеки США, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Ізраїлю, ФРН. Приклад Ізраїлю видається особливо цінним для України. Нала- годження ефективної системи інформаційної безпеки потребує виділення значної частки валового внутрішнього продукту на потреби науково-тех- нічних досліджень військового спрямування. Не менше цікавим видається досвід створення центрів інформаційно-технологічного розвитку на кшталт ізраїльських центрів “Мамрам” та “8200”.
Інформаційна безпека як на рівні держави, так і на рівні окремих суб’єк- тів правовідносин потребує формування розгалуженого та збалансованого законодавства, належного фінансування тощо. Окремою проблемою постає співвідношення потреб безпеки, прав і свобод громадян. Усе це вимагає вра- хування провідного зарубіжного досвіду. Однак формування надійної систе- ми інформаційної безпеки держави є вкрай важливим для України, а тому потребує консолідації всіх сил.
Посилання
Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верхов- ної Ради України. — 1996. — № 30. — С. 141.
Декларація про державний суве- ренітет України від 16.07.1990 р. № 55-XII // Відомості Верховної Ра- ди УРСР. — 1990. — № 31. — С. 429.
Юлий Цезарь. Записки о Гальсь- кой войне. — М.: Азбука-классика, 1999. — 284 с.
Виноградова Г. В. Інформаційне пра- во України: навч. посіб. — К.: МАУП, 2006. — 144 с.
Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII // Відо- мості Верховної Ради України. — 1992. — № 48. — Ст. 650.
Скулиш Є. Д. Історія інформацій- но-психологічного протиборства: підручник / заг. ред., авт. Є. Д. Ску- лиш, Я. М. Жарков, Л. Ф. Компан- цев та ін. — К.: Наук.-видав. Відділ НА СБУ, 2012. — 212 с.
Корж І. Ф. Державна безпека: методологічні підходи до системи складових поняття // Правова ін- форматика. — 2012. — № 4 (36). — С. 69–75.
Про Концепцію Національної про- грами інформатизації: Закон Украї- ни від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради Украї- ни. — 1998. — № 27–28. — С. 182.
Киссинджер Г. Мировой порядок. — М.: АСТ, 2015. — 511 с.
Лисенко С. О. Організаційні засади та прийоми моделювання і рекон- струкції при розслідуванні право- порушеннь щодо інформаційної безпеки підприємств, установ та організацій // Наук. праці МАУП. — К.: МАУП, 2015. — С. 24.
Довгань О. Д. Національний ін- формаційний суверенітет — об’єкт інформаційної безпеки // Інфор- мація і право. — 2014. — № 3 (12). — С. 102–112.
Біленчук П. Д., Гель А. П., Сема- ков Г. С. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів: навч. посіб. — К.: МАУП, 2007. — 512 с.
Лисенко С. О. Реконструкція як ме- тод оцінки та аналізу моделей ін- формаційної безпеки, Fundamental and Applied Reserches in practice of Leading Scientific Schools, 2015-6 (12) // http://orcid.org/0000-0003-4037-9652
Корміч Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи. — К.: Кондор, 2004. — 384 с.
Про Національну програму ін- форматизації: Закон України від 04.02.1998 р. № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 27–28. — С. 181.
Офіційний сайт Департаменту кіберполіції Національної поліції України. — Режим доступу: https:// www.cybercrime.gov.ua
Про основи національної безпе- ки України: Закон України від 19.06.2003 р. № 964-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 39. — С. 351.
Цимбалюк В. С. Проблеми визна- чення категорії “інформаційна без- пека підприємницької діяльності” в праві України за умов формуван- ня інформаційного суспільства // Малий і середній бізнес. — К.: НДІ Приватного права і підприємництва. — 2003. — № 1–2. — С. 43–54.
