ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНІСТЬ КРИЗОВИХ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

У статті показано, що кризові ситуації є невід’ємним атрибутом соціальної системи, операціоналізуються через поняття «протиріччя», сприяють зміні якісно-кількісних характеристик буття соціальної системи у руслі формування нової соціальної реальності. Аналіз наукового доробку та законодавства дозволив дійти висновку, що кризова ситуація, критична ситуація, криза, надзвичайна ситуація, є визначальними властивостями вказаних систем та наслідком дії взаємопов’язаних факторів через що деякі поняття вживаються як синоніми, що свідчить про необхідність більш чіткого з’ясування їх співвідношення. Встановлено, що кризові ситуації соціального характеру розвиваються у часі та просторі, що дозволяє виділити їх певні стадії, у тому числі ті, на яких можуть виникнути надзвичайні ситуації. Їх характерною особливістю є те, що управління в таких ситуаціях не тотожне кризовому управлінню, оскільки, не кожна криза пов’язана із загрозами фізичній безпеці громадян чи втрати матеріальних ресурсів. Наслідки надзвичайних ситуацій завжди негативні, на відміну від кризових ситуацій, із амбівалентності властивостей яких ці наслідки можуть бути, як негативні, так і позитивні, незважаючи на те, що між кризовими та надзвичайними ситуації існує прямий і зворотній зв’язок. Виокремленні чотири стадії розвитку кризових ситуацій та розкрито їх зміст у контексті зростання небезпек людині (індивіду), суспільству та державним інститутам та з огляду на характер соціальних взаємодій цих суб’єктів: початкова, на якій виникають протиріччя між суб’єктами та відбувається накопичення певних викликів для їх життєдіяльності; статус-кво, на якій кризова ситуація набуває чітких обрисів з огляду на цілі (наміри) суб’єктів та завершується накопиченням потенційних загроз для їх життєдіяльності; критична ситуація – стрімко зростає напруженість у стосунках між суб’єктами, а потенційні загрози для них трансформуються у реальні, що свідчить про настання надзвичайної ситуації; трансформації – затухання протиріч між суб’єктами та формування нової соціальної реальності щодо механізмів соціальних взаємодій. Доведено, що ототожнення понять кризова ситуація та надзвичайна ситуація є методологічною помилкою.