CONCEPTS AND TYPES OF SOURCES OF ELECTORAL LAW OF UKRAINE
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4-2-39-58Keywords:
concepts, types, sources of electoral law of Ukraine, electoral law of Ukraine, elections.Abstract
The article defines the concepts and types of sources of electoral law in Ukraine. It is stated that the source of the electoral law of Ukraine is a form of consolidation and external manifestation of legal norms that regulate public relations related to the procedure of preparation and holding of elections, as well as the establishment of their results. Modern sources of the electoral law of Ukraine form a rather complex and multifaceted subsystem, where the normative legal act is the main source of law. The author points out that the modern sources of the electoral law of Ukraine form a rather complex and multifaceted subsystem that is inextricably linked to, mediated and conditioned by the sources of constitutional law. Sources of electoral law of Ukraine should be classified according to the following main criteria: 1. By territory: a) international; b) nationwide; c) regional; d) local. 2. By subject of adoption: a) adopted by public authorities; b) adopted by the Ukrainian people; c) adopted by the territorial community. 3. By hierarchy: a) constitutional; b) legislative; c) by-laws. 4. By force of law: a) binding; b) advisory. 5. By the form of: a) regulatory acts; b) regulatory agreements; c) judicial precedents; d) legal doctrine. 6. By the nature of the provisions: a) material; b) procedural. 7. By the degree of detail: a) general; b) specialized. 8. By place in regulation: a) primary; b) secondary. 9. By role in regulation: a) basic; b) additional. 10. By the time of action: a) permanent; b) temporary. It is concluded that the Constitution of Ukraine defines the fundamental principles of electoral law and elections, the implementation and implementation of which are determined solely by the laws of Ukraine. The detailing of the constitutional and legislative provisions is being continued in the by-laws adopted by the public authorities of Ukraine on the basis and on the implementation of the Constitution and laws of Ukraine on matters within their competence. A special place among the sources of the suffrage of Ukraine belongs to the practice of the European Court of Human Rights, which is based on the doctrine of case law.
References
Берназюк Я. О. Сучасні підходи до класифікації актів глави держави: конституційно-правовий аспект. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2015. № 1. С. 5-15.
Козюбра М. Принцип верховенства права і реформа виборчої системи. Вибори та демократія. 2008. №4. С. 84-87.
Ключковський Ю.Б. Виборчі системи та українське виборче законодавство: монографія. К.: Час Друку, 2011. 132 с.
Марцеляк О.В. Виборче право: сучасне розуміння і сутність. Публічне право. 2011. № 2. С. 12-18.
Виборче право України: Навч. посіб. / За ред. В.Ф. Погорілка, М.І. Ставнійчук. К.: Парламентське вид-во, 2003. 383 с.
Савчин М. Сучасні тенденції конституціоналізму в контексті глобалізації та правового плюралізму: монографія. Ужгород: РІК-У, 2018. 440 с.
Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник. К.: Видавництво Ліра-К, 2016. 616 с.
Цоклан В. І., Федоренко В. Л. Система сучасних джерел конституційного права України: Монографія / За ред. В. Л. Федоренка. К.: ЛіраJК. 2009. 400 с.
Нестерович В.Ф. Зміст та структура суб’єктивного виборчого права в Україні. Вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. Спеціальний випуск № 3. С. 163-169.
Билль о правахъ от 16 февраля 1689 года. Собраніе конституціонныхъ актовъ [изданіе В.М. Саблина]. М., 1905. С. 137-140. 11. The Constitution of the United States of America. Analysis and interpretation / Co-Editors Johnny H. Killian, George A. Costello. Washington: U. S. Government printing office, 1996. 2444 p.
Конституція Пилипа Орлика: оригінал та його історія. Підг. О.Б. Вовк. Архіви України. 2010. Випуск 3-4. С. 145-166.
Закон про вибори до Установчих зборів Української Народної Республіки від 11 листопада 1917 року. Вісник Генерального Секретаріату УНР. 1917. № 5. С. 1-15.
Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР): 29 квітня 1918 року. Історія української Конституції / упоряд. А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. К.: Право, 1997. С. 105-112.
Code of Good Practice in Electoral Matters: Guidelines and Explanatory Report (CDL-AD(2002)23): adopted by the Venice Commission at its 52nd session (Venice, 18-19 October 2002) [English edition]. Strasburg, 2002. 30 p.
Конвенция о стандартах демократических выборов, избирательных прав и свобод в государствах-участниках Содружества Независимых Государств 2002 года. Бюллетень международных договоров. 2006. № 2. С.18-34.
Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 1997 року № 3-зп/1997 у справі щодо конституційності тлумачення Верховною Радою України статті 98 Конституції України. Вісник Конституційного Суду України. 1997. № 2. С. 23-26.
Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9. Бюлетень законодавства і юридичної практики. 2004. № 11. С. 20-28.
Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 50. Ст. 540.
Нестерович В.Ф. Проблеми та перспективи прийняття Виборчого кодексу України. Право і суспільство. 2017. № 6. С. 24-29.
Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року № 2456-VI. Відомості Верховної Ради України. 2010. № 50. Ст. 1778.
Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35-36, 37. Ст. 446.
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073. Відомості Верховної Ради Української РСР. 1984. № 51. Ст. 1122.
Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІ. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131.
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10. Ст. 88.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст. 356.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40-41, 42. Ст.492.
Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 року № 474-ХІV. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 14. Ст. 81.
Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI. Ві- домості Верховної Ради України. 2012. № 10. Ст. 73.
Про місцеві вибори: Закон України від 14 липня 2015 року № 595- VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 37-38. Ст. 366.
Про державний реєстр виборців: Закон України від 22 лютого 2007 року № 698-V. Відомості Верховної Ради України. 2007. № 20. Ст. 282.
Про Центральну виборчу комісію: Закон України від 30 червня 2004 року № 1932-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 36. Ст. 448.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року: ратифікована Законом України 17 липня 1997 року № 475/97-ВР разом з першим протоколом та протоколами № 2, 4, 7 та 11. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 40. Ст. 263.
Рішення Європейського суду з прав людини від 7 лютого 2008 року у справі «Ковач проти України». Офіційний вісник України. 2009. № 82. Ст. 2802.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 30. Ст. 260.
