ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФІНІЦІЙ«КОНФІДЕНЦІЙНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО» ТА «НЕГЛАСНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО» ЯК КАТЕГОРІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Сьогодні у законодавстві, підзаконних нормативно-правових актах, наукових джерелах та навчальній літературі спостерігається хаотичність у вживанні та тлумаченні термінів пов’язаних з конфіденційним (негласним) співробітництвом, що справляє негативний вплив на правоохоронну практику. Уніфікація термінології вимагає відповідного обґрунтування, що і зумовлює необхідність даного дослідження. Мета статті – визначити співвідношення понять «конфіденційне співробітництво» та «негласне співробітництво» як категорій теорії та практики кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності. Основними теоретичними результатами дослідження є чітке визначення взаємозв’язку та відмежування понять «конфіденційне співробітництво» та «негласне співробітництво». Основними практичними результатами дослідження є надання рекомендацій щодо вживання цих термінів у правотворчій діяльності. За результатами дослідження зроблено наступні висновки. У теорії та практиці кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності для означення таємного використання послуг осіб, які погоджуються на засадах конспірації здобувати та надавати оперативним підрозділам необхідну інформацію, негласно створювати умови потрібні для проведення певних дій, заходів, операцій, брати у них безпосередню участь тощо варто послуговуватися терміном негласне співробітництво. Під негласним співробітництвом пропонуємо розуміти таємну взаємодію між уповноваженими законом посадовими особами правоохоронних органів (оперативними працівниками, слідчими органів досудового розслідування, детективами НАБ України) та особами, залученими до виконання завдань оперативно-розшукової діяльності й кримінального провадження. Зазначена взаємодія здійснюється на засадах конспірації: утаємничується не лише її зміст, а й сам факт. Вживання терміну «конфіденційне співробітництво» допустимо в іншому значенні: взаємодія між уповноваженими законом посадовими особами правоохоронних органів та особами, залученими до виконання завдань правоохоронної діяльності, що здійснюється відкрито але з втаємниченням змісту інформаційного обміну.