ПРОТЕКЦІЙНІ ЗАХОДИ ДЕРЖАВИ ДЛЯ ПІДТРИМКИ ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

Анотація

Дослідження спрямоване на виявлення особливостей державної підтримки туристичного бізнесу урядами країн світу, метою якої є подолання наслідків кризи пандемії «COVID-19» для галузі. Встановлено, що розроблені урядами держав та міжнародними профільними інституціями заходи, мають протекційний характер і передбачають допомогу туристичному бізнесу за наступними напрямами – управління кризою і пом’якшення її наслідків; забезпечення стимулів для прискорення відновлення галузі. Визначено, що найбільшу ефективність в реалізації зазначеного, мають методи правової та економічної спрямованості, серед яких податкова та фінансово-кредитна політика. В дослідженні узагальнено досвід державної підтримки туристичного сектору низки країн, зокрема Німеччини, Польщі, Грузії, Австрії, Словаччини. Акцентовано, що в Україні насьогодні спостерігається значне відставання у темпах впровадження заходів на підтримку туристичного сектора, що ставить під серйозну загрозу конкурентоспроможність галузі на глобальному ринку впродовж 2021 року. Проаналізовано напрями підтримки урядом вітчизняного туристичного підприємництва, визначено їх ефективність та особливості впровадження. Висновки полягають у наступному: підприємства цієї сфери було звільнено від податку на додану вартість, податку на прибуток та ЄСВ (єдиний соціальний внесок), земельного податку та податку на нежитлову нерухомість, також припинено нарахування туристичного збору до 31 грудня 2020 року, введено податкові пільги на оплату оренди і землі комунальної та державної власності, введено 10-відсоткову ставку ПДВ для туристичних послуг. Кабінетом міністрів виділено 1 млрд гривень з фонду боротьби з COVID-19 на підтримку культури і туризму. На жаль, зазначені заходи майже не торкнулись малого і середнього підприємництва, задіяного у сфері туроперейтингу (тур агентські підприємства). Окреслену підтримку отримали лише тур операторські компанії, підприємства готельного бізнесу та креативної індустрії і культури. Туристичні агентства, за КВЕДАми туристичної діяльності 79.11. та 79.90, не ввійшли до Переліку підприємств, на яких розповсюджувались головні податкові послаблення та фінансова допомога з боку держави. Також, на більшість з них не змогли розраховувати туристичні агентства, що працюють за 3 групою ФОП. Саме для зазначених підприємств відсутність або неможливість отримання пільг стали головними у процесі прийняття рішення про припинення бізнесу. У роботі наголошується на необхідності прийняття програми підтримки українського туристичного бізнесу не залежно від його розміру; висунуто пропозиції щодо поглиблення соціального діалогу між профільним міністерством, бізнесом та працівниками галузі на шляху реформування туристичного підприємництва.