ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: РИЗИКИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У науковій статті встановлено, що реформа передбачає встановлення нової моделі територіальної організації влади, децентралізацію завдань, компетенцій та відповідальності, розвиток системи місцевого самоврядування та формування повноправних територіальних громад, удосконалення національної регіональної політики тощо. Водночас успішне впровадження реформ децентралізації тісно пов’язане з формуванням нової генерації місцевих політиків і муніципальних службовців, які працюватимуть у абсолютно нових умовах і вимагатимуть нових знань, умінь і компетенцій. Це зумовлено, перш за все, зміною статусу громад та перспективними завданнями, які стоять перед місцевою владою. Обгрунтовано, що разом із передачею більшого обсягу компетенції органам місцевого самоврядування зросла й відповідальність цих органів. Зміцнення статусу українського місцевого самоврядування підвищить відповідальність громадян за забезпечення належного рівня життя. Примітно, що громади, об’єднані законом і планом бачення, отримують усі повноваження, якими зараз володіють міста обласного значення Здійснено висновок, що під децентралізацією слід розуміти процес перерозподілу повноважень і сфер компетенції між центральним і місцевим рівнями організацій публічної влади та перенесення акценту на місцевий рівень у частині виконання заздалегідь визначених і гарантованих державою функцій. Розглядаючи питання децентралізації, важливо знайти баланс між централізацією та децентралізацією, який необхідний для забезпечення належного розподілу компетенції місцевої та центральної влади. Вищий рівень ефективності та підзвітності органів місцевого самоврядування, кращі перспективи для місцевого розвитку та запровадження демократії участі та захисту прав людини були виділені серед причин, що призводять до більшої передачі компетенції органам місцевого самоврядування.