СУЧАСНІ ЗАКОНОПРОЕКТНІ ІНІЦІАТИВИ У СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СТОЛИЦІ УКРАЇНИ – МІСТІ КИЄВІ: ДОСВІД ЕКСПЕРТНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

У статті висвітлюється стан конституційно-правового забезпечення реалізації статусу міста Києва як столиці України, а також концептуальні проблеми сучасних законопроектних ініціатив у сфері здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві із використанням досвіду експертного аналізу. Констатується, що протягом усіх років, які пройшли з моменту прийняття законодавчих актів, які визначали особливості та специфіку організації та функціонування місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві, відповідні відносини розвивалися доволі суперечливо як в аспекті реалізації столичних функцій, так і діяльності організаційних структур міської влади, насамперед, Київського міського голови, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, здійснення управління в районах містах тощо. Розглядаються сукупність об’єктивних та суб’єктивних причин, правових, політичних та соціально-економічних, внутрішніх та зовнішніх факторів, що обумовлюють необхідність удосконалення законодавчого забезпечення організації та функціонуванні місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві. Здійснюється критичний аналіз проектів нової редакції Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (реєстр. № 2143 від 13.09.2019; реєстр. № 2143-1 від 19.09.2019; реєстр. № 2143-2 від 24.09.2019; реєстр. № 2143-3 від 24.09.2019). Доводиться, що дані проекти законів містять низку концептуальних недоліків, пов’язаних із регламентацією столичних функцій, статусу суб’єктів місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві, їх завдань та компетенції, місця та ролі Статуту територіальної громади міста Києва у процесах вирішення питань міського значення тощо. Робиться загальний висновок, що механізм здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві є вкрай суперечливим та неефективним, а сучасні законодавчі ініціативи у сфері забезпечення реалізації статусу міста Києва не лише не усувають існуючих прогалин та дефектів, а й породжують нові проблеми політичного, правового, соціально-економічного, функціонального та інституціонального характеру.