ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТИТУЦІЇ “ІНЖЕНЕР-КОНСУЛЬТАНТ” В БУДІВНИЦТВІ: ДОСВІД РУМУНІЇ, ПОЛЬЩІ ТА УГОРЩИНИ

Анотація

Досліджено інноваційний розвиток державної політики щодо впровадження інституції “інженер-консультант” в будівництві в умовах ін- теграції України до світового економічного простору. Здійснено оцінку ос- новних документів FIDIC, що використовуються в Румунії, Польщі, Угор- щині для організації та проведення державних закупівель. Обґрунтовано пропозиції щодо найкращого адаптування міжнародного досвіду до вітчиз- няних реалій діяльності інженера-консультанта, яке може відбуватися за умови співпраці України з країнами Східної та Центральної Європи, з яки- ми вона найбільше пов’язана як історичними традиціями, так і економічни- ми аспектами.

Зазначено, що основними проблемами, з якими стикалися роботодавці Румунії у сфері будівництва при розробенні проектів, були такі: повільна процедура забезпечення належного доступу до місця проведення будівель- них робіт; помилки у вихідних даних планування; помилки в даних про розміщення об’єкта; повільна процедура отримання дозволів через бюрократію і законодавчі труднощі для будівництва; обмеження та затримка оплати за виконані роботи, у тому числі і оплати праці інженеру-консультанту. За та- ких обставин, більшої уваги потребували не питання щодо ходу будівельних робіт, а щодо виконання вимог для їх проведення.

Обґрунтовано, що у польській практиці роль інженера-консультанта бу- ла обмежена чіткими інструкціями щодо виконання функцій представника замовника. Причиною виникнення такої ситуації став конфлікт між двома контрактами: контрактом інженера і основним контрактом. Це призвело до сплеску судових звернень, адже замість нейтральної позиції ризик-мене- джера між замовником та підрядником, інженер ставав відповідачем на полі бою.