ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА ВІЛЬНЕ ПЕРЕСУВАННЯ ГРОМАДЯН ЄС У ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ

Анотація

Епідемія Covid-19 існує на сьогоднішній день практично у всіх країнах світу. У зв’язку із процесами глобалізації та інтеграції кожного дня відбуваються міграції великої кількості осіб як в межах певної держави, так і поза її межами. Мета пересування громадян може бути доволі різною: туризм, виїзд на лікування, навчання, працевлаштування, реєстрація шлюбу, тощо. Проте, поширення інфекційної хвороби Covid-19 запровадило свої корективи у звичайний спосіб життя майже всього населення світу. Передусім це пов’язується із застосування карантинних заходів, що полягають в обмеженні пересування осіб, роботі заходів харчування, кількості осіб, що можуть одночасно перебувати у певному місці, тощо. Всі ці заходи передусім пов’язані із обмеженням прав громадян, які гарантовані конституціями більшості держав. Стаття присвячується дослідженню особливостей обмеження прав громадян ЄС на вільне пересування на території Європейського союзу в період пандемії Covid-19 та механізм застосування обмеження такого права. По-перше, визначаємо коло суб’єктів, що мають право на вільне пересування у межах ЕС: громадяни ЄС, особи, які мають право на постійне проживання в тій чи іншій державі-члені ЄС та утриманці громадян ЄС. По-друге, визначаємо нормативно-правові акти, що регулюють право на вільне пересування. По-третє, аналізуємо підстави для обмеження права на вільне пересування ЄС на підставах захисту публічного порядку, державної безпеки та громадського здоров’я. По-четверте, розглянуто дії органів влади ЄС, щодо обмеження права на вільне пересування та виключне право осіб, яким необхідно перетнути кордон. У висновку надано оцінку діям органів влади ЄС з точки зору доцільності та законності.