СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО КОНФЛІКТУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА ТА ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З АРХЕТИПАМИ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО

Анотація

Досліджено сучасну природу соціального конфлікту як об’єкта публічного управління, пошуку більш чіткого й науково обґрунтованого варі- анта визначення самого поняття “публічний конфлікт”. У період глобальних перетворень і швидких темпів розвитку суспільства виникають конфлікти, які набувають нових форм, не завжди пов’язаних зі звичним уявленням що- до соціального конфлікту. До того ж в умовах інформатизації та глобалізації значна частина конфліктних ситуацій переходять у відмінну від зазначених форм конфліктів — “публічну”. Автор не просто вводить новий термін — “пу- блічний конфлікт”, а досить революційно (як для конфліктології) обґрунто- вує необхідність всебічного дослідження цього явища і надає своє бачення поняттю “публічний конфлікт”. Намагаючись дослідити сутність “публічного конфлікту”, акцентовано увагу на його поширенні у сфері публічного управ- ління і водночас наголошено, що це лише одна із суб’єктивних точок зору, яка вимагає належної об’єктивації і вивчення всім зацікавленим науковим співтовариством. Прийнятий умовно в статті термін “публічний конфлікт” найчастіше виникає у сфері публічного управління. Водночас його “раціо- нальна сутність” так чи інакше стосується масової інноваційної активності людей, в результаті якої піддається динамічним перетворенням інституційна сфера суспільного життя, в тому числі інститути держави.

Проаналізовано події останніх років, упродовж яких відбулися радикаль- ні якісні зміни в українському суспільстві. Вони супроводжувалися посилен- ням конфліктних ситуацій, які багато в чому відбуваються внаслідок супе- речливої природи людини, її самовизначення і самоствердження в процесі конфліктологічної взаємодії. “Активний принцип спадкового” (за К. Юнгом) у цей час працює в українському суспільстві, змущуючи переосмислювати і повертатися до духовних і моральних цінностей українського народу. Спала- хи конфліктних ситуацій в Україні свідчать про розширення соціальної бази поляризації суспільства на тлі його різкого розшарування. Тому дослідження сучасних форм конфліктів здатне забезпечити комплексне й універсальне за- побігання і вирішення конфліктів у майбутньому.

XXI століття вимагає від особистості глибоких професійних, інформа- ційних знань, інноваційного таланту, знання нових технологій, вияву таких якостей, як духовність і патріотизм. У цій спрямованості до сталого розвитку суспільства особистість завжди вступає у конфлікт з власним “Я” і громад- ським “Ми”.