КЛЮЧОВІ ЗАКОНИ ДЛЯ ЗАПУСКУ РИНКУ ЗЕМЛІ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-2(14)-264-273Ключові слова:
Державний земельний кадастр, регулювання топографо-геодезичної діяльності, органи місцевого самоврядування, податкові органи.Анотація
У статті визначено, що земельні відносини в Україні у останні десятиріччя можуть впевнено вважатися однією із найбільш корумпованих сфер державного управління. При цьому систему державних органів земельних ресурсів, в межах якої зосереджено широкий спектр повноважень щодо розпорядження землями, організації землеустрою та оцінки земель, ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, регулювання топографо-геодезичної діяльності тощо, слід розглядати як надзвичайно привабливий організаційно-управлінський інструмент для розбудови централізованої вертикалі з вилучення корупційної ренти у процедурах безоплатної приватизації земель, видачі документів дозвільного характеру, зміні призначення земельних ділянок, веденні земельного кадастру тощо. Обгрунтовано, що, на сьогодні в Україні існує 11215 територіальних громад (як об’єднаних, так і не об’єднаних). Межі цих громад, які включають у себе населені пункти та прилеглу до них територію за межами населених пунктів, визначались ще у 90‑х роках минулого сторіччя відповідно до проектів формування територій сільських, селищних рад. Вказані межі сьогодні використовуються для сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності), а також для визначення меж громад в процесі їх об’єднання. Проте відомості про вказані межі відсутні у Державному земельному кадастрі в якості офіційних даних. У кадастрі ці межі представлені в якості меж кадастрових зон та кварталів і, в багатьох випадках, визначені досить некоректно (часто вони перетинають межі існуючих земельних ділянок, або не співпадають з тими межами, які традиційно вважають «своїми» органи місцевого самоврядування і податкові органи). Величезною проблемою є також те, що процедура встановлення і зміни цих меж в законодавстві України відсутня, адже Конституція України та Земельний кодекс України регулюють лише порядок встановлення і зміни меж населених пунктів та районів.
Посилання
Про народовладдя через всеукраїнський референдум; закон України від 26 січня 20211р. № 3612.
HTTPS://AGROREVIEW.COM/ content/zemelna-reforma-verhovna-radavyhodyt- na-finishnu-pryamu-u-pryynyattiklyuchovyh/
Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин: від 01.10.2019 №2194. Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=66970.
Є. О. Романенко Стан власності на землю: землі українців та проблеми /Становлення механізму публічного управління розвитком сільських територій як пріоритет державної політики децентралізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (4 грудня 2018 р., Житомир). – Житомир: ЖНАЕУ, 2017. – с.247-250.
Романенко Є.О. Державні землі передані об’єднаним територіальним громадам//Наукові перспективи: журнал. 2020. №6 (6) 2020. – с. 223-234
Zhukova I.V. Methodological aspects of public-civic communication research / I.V. Zhukova // Public management – 2019. – № 5 (20) – December 2019. – pp. 75-84.